Сьогодні у Києві представники громадських організацій намагалися знайти відповідь на питання "Чому українська влада боїться громадських організацій?" Прес-конференція відбулася з кількох причин: останні заяви влади про заборону фінансування НУО з-за кордону, а також можливий розгляд 12 травня законопроекту «Про громадські організації» (№7262-1).
Максим Лациба, УНЦПД, так прокоментував “Громадському простору” можливу загрозу відсікання державою закордонного фінансування:
“Якщо це висловлюється керівником найбільшої парламентської фракції паном Єфремовим - це серйозна заява і це треба розглядати серйозно. Більше того, в нас є підтверджена інформація про те, що російський закон "О некоммерческих организациях" вже занесений фракцією Регіонів і перекладається українською мовою. А ми пам'ятаємо, як 2 роки тому В. Путін робив зачистку фінансової підтримки громадських організацій - коли з РФ було вигнано Британську раду, ще до того фонд Сороса було витіснено з країни. Для всіх інших була введена цензура стосовно того, які заходи треба підтримувати. Це, звичайно, не відповідає європейським нормам, це не є ліберально. Тому ризик такий є. Залежить від того, наскільки сильною буде реакція критики громадських організацій, міжнародних організацій, журналістів. Це певне таке випробування - можливо, Єфремов це озвучив, щоб подивитися якою буде реакція. Якщо буде сильна реакція і для партії влади стане зрозуміло, що вони значно втрачають в іміджі, я думаю, що це не буде ратифіковано. Тому все залежить від того, наскільки голосно будемо говорити про те, що це не припустимо для України, яка інтегрується в ЄС”.
Максим Лациба переконаний, що останні події показують, що партія влади вирішує свої політичні завдання, дискримінуючи громадські організації, які, не знаходячи підтримки всередині держави, змушені її шукати за кордоном. За ці кошти НУО займаються вирішенням суспільно важливих проблем, надають якісні соціальні послуги, здійснюють профілактику негативних явищ, проводять волонтерські акції та надають благодійну допомогу.
Щодо законопроекту 7262-1, існує ризик, що поставлений на кінець порядку денного, законопроект в черговий раз лишиться без розгляду.
У ході прес-конференції представники громадських організацій також звернулися до депутатів ВР із закликом виконати взяті на себе зобов'язання перед Радою Європи та підтримати законопроект №7262-1, який відповідає вимогам європейського законодавства.
Дмитро Шерембей, Всеукраїнська мережа ЛЖВ, переконаний, що сильне громадянське суспільство - означає сильну державу. Натомість держава без громадянського суспільства - “кастрована”. За 10 років роботи, ВІЛ-сервісні організації привели в країну майже мільярд доларів. За словами пана Дмитра, він особисто, як і сотні інших людей, завдяки цим коштам та можливості лікування вижили. Він відзначив парадокс - у той час, коли міжнародна спільнота демонструє підтримку, наші депутати показують лише свій страх. Замість контролювати НУО, всім депутатам “треба поклонитися в ноги” громадянському суспільству за пророблену без жодної підтримки роботу. Якщо зараз цю “дурість” ратифікують, близько 25 тисяч людей залишаться без можливості лікування, 200 тисяч людей втратять можливість отримувати профілактику. Україна вже давно закрила би проблему ВІЛ/СНІДу, якби влада прислухалась до НУО. Натомість якщо ратифікують заборону отримувати міжнародні гранти, ми можемо повторити сценарій Південної Африки за рівнем поширення захворювання.
Святослав Павлюк, фундація ПАУСІ, переконаний, що основним отримувачем фінансової, в тому числі грантової допомоги від іноземних урядів, є держава. Європейський інструмент сусідства та партнерства має 5 різних каналів фінансування, лише один з яких національний компонент - на бюджетний період 2007-2013 роки передбачає виділення Україні понад 960 мільйонів євро, а це понад 960 мільйонів євро безповоротної фінансової допомоги центральним органам влади. Варто зазначити, що в українських відкритих джерелах інформації відсутні дані про мету проектів і суми, які виділяються за результатами виконання. Натомість заяви “про підготовку революцій” та про незаконне втручання НУО в політичне життя - є безпідставними та голослівними, адже жодна правоохоронна структура не навела конкретних фактів. Така ситуація нагадує “пошук соломинки в оці” громадських організацій, та не помічання “власної брили”. “Замість того, щоб втикати пальці в очі НУО, хай би проголосували за звітність партій”, - підкреслив пан Святослав.
Ганна Гопко, Коаліція громадських організацій та ініціатив «За вільну від тютюнового диму Україну», відзначила, що громадські організації у цій сфері отримали на підтримку своєї діяльності від держави "0 копійок". Натомість, результат їхньої роботи для країни - 13 млрд грн отримав бюджет надходжень завдяки підвищенню тютюнових акцизів минулого року, рекорд за всю історію України. Але жодного буклету не було випущено за кошти держави, зате тільки лунають звинувачення в грантожерстві. Натомість проблема тютюнопаління є надзвичайно актуальною для України, навіть з огляду на демографічну кризу.
Як неодноразово зауважували експерти, громадські організації більше роблять, аніж розповідають, на відміну від риторичної практики партій. Тому журналісти можуть і мають тут виступити в ролі партнерів, допомагаючи громадським організаціям інформувати суспільство. Варто зауважити, що сьогоднішній захід таки викликав певну увагу медіа. Є надія, що це не тимчасово. Бо сильне громадянське суспільство, це не коли "все добре" лише у громадських організацій, а коли краще і краще жити й працювати в країні кожному зокрема.