Йдеться про сюжет журналістів Азада Сафарова, Сергія Клименка про закриття дитячого будинку «Любисток» в м. Бровари Київської області (випуск новин «5 каналу», 23 лютого 2010 р.), в якому автори представили ситуацію, спираючись лише на позицію директора і персоналу закладу - які, зазвичай, проявляють найбільший спротив будь-яким зрушенням в бік влаштування дітей в сімейні форми виховання.

Наводимо цей сюжет нижче на даній сторінці

В результаті після перегляду відео склалося хибне враження про «злого чиновника», що поспіхом вирішує долі дітей, а вся робота що ведеться в місті з розвитку соціальних послуг, альтернативних сімейних форм виховання - залишилася за кадром.

Автори звернення просили задля збереження об'єктивності висвітлити цю актуальну проблему дітей-сиріт під іншим кутом, надавши можливість висловитися спеціалістам, що працюють в інтересах дітей. На їхню думку, альтернативний сюжет про ситуацію довкола дитячого будинку «Любисток», сприятиме розкриттю глибини і комплексності можливого вирішення проблеми сирітства в окремо взятій громаді, допоможе сформувати у глядачів зважене ставлення до шляхів реформації застарілої інтернатної системи, яка калічить дитячі долі і психіку.

Повний текст відкритого листа:

Шеф-редакторові служби новин

товариства "Телерадіокомпанія "НБМ" (5 канал)

п. Мжельському В. А.

Відкритий лист

Шановний Володимире Анатолійовичу,

Звертаюся до Вас від імені Представництва благодійної організації «Кожній дитині» - організації, що протягом останніх десяти років працює в Україні над реформуванням системи опіки та піклування для дітей, які опинилися без батьківського піклування, та розвитку нових підходів у наданні соціальних послуг вразливим сім'ям.

До написання відкритого листа нас спонукав сюжет журналістів Азада Сафарова, Сергія Клименка про закриття дитячого будинку «Любисток» в м. Бровари Київської області (випуск новин «5 каналу», 23 лютого 2010 р.), в якому було однобічно висвітлено реформу інтернатних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

На жаль, згаданий сюжет спирався лише на позицію директора і персоналу закладу - які, як Ви розумієте, проявляють найбільший спротив будь-яким зрушенням в бік влаштування дітей в сімейні форми виховання. В результаті після перегляду відео склалося хибне враження про «злого чиновника», що поспіхом вирішує долі дітей, а вся робота що ведеться в місті з розвитку соціальних послуг, альтернативних сімейних форм виховання - залишилася за кадром.

Пропонуємо Вам задля збереження об'єктивності висвітлити цю актуальну проблему дітей-сиріт під іншим кутом, надавши можливість висловитися спеціалістам, що працюють в інтересах дітей. У журналістів з'явиться можливість відповісти на питання, як дитячий заклад готує вихованців до майбутнього життя поза його стінами; чому діти виходять звідти не пристосованими до буденного життя в плані покупок, прибирання, готування та інших побутових речей; чому новини за минулий тиждень майорять самогубствами, бунтами, випадками жорстокого поводження з дітьми в дитячих закладах України і Росії (випадок на Івано-Франківщині, в Іжевському, Урульгінському інтернатах).

Погодьтеся, якщо поцікавитися у будь-кого з вихованців закладу - чи хочуть вони жити в сім'ї, Ви отримаєте схвальну відповідь. Інша справа, що цю відповідь отримати вкрай важко через тиск на дітей, якого вони зазнають в закритих установах. Ми готові допомогти Вам у цьому, адже маємо досвід зйомок сюжетів про реформу інтернатної системи для вітчизняних та зарубіжних телеканалів.

Наведемо Вам слова колишньої вихованки, згаданого в сюжеті закладу «Любисток», 19-річної Марії, які прозвучали минулого року з театральної сцени Лондону в рамках спектаклю «Послухай мене» (Listen to Me)[1], присвяченого правам дітей:

«Коли хтось приїжджав з телеканалу, щоб взяти у нас інтерв'ю, директор збирала всіх дітей аби поспілкуватися із журналістами. Вона і її заступник казала нам, щоб ми говорили, що нас тут гарно годують і все нам подобається. Меншим діткам за це давали цукерки. Перед телекамерами вони говорили «мої дорогенькі, мої рідненькі» дітям на яких, зазвичай і не звертали уваги раніше. І звичайно, маленька дитина скаже, те що від неї просять. Інші діти також підкорялися, тому що хотіли щоб їх любили. Саме головне право дитини - це право голосу. А у дітей в багатьох дитбудинках його відбирають[2]».

Альтернативний сюжет про ситуацію довкола дитячого будинку «Любисток», сприятиме розкриттю глибини і комплексності можливого вирішення проблеми сирітства в окремо взятій громаді. На наше переконання, лише багатогранний відеопродукт допоможе сформувати у глядачів неупереджене ставлення до шляхів реформації застарілої інтернатної системи, яка калічить дитячі долі і психіку.

На завершення, «5 канал» завжди викликав симпатію у нашої організації, через висвітлення актуальних соціальних питань з позиції «каналу чесних новин». Крім того, Ви завжди йшли нам назустріч, про що свідчить досвід висвітлення наших новин, акцій та співпраці в рамках соціальної кампанії, спрямованої на профілактику відмов від немовлят, в 2008 році.

ПБО «Кожній дитині» і надалі завжди готове спілкуватися з журналістами, надавати необхідну інформаційну, експертну оцінку, коментарі щодо питань реформування інтернатної системи. Сподіваємося, що наше звернення на залишиться без Вашої уваги і посприяє подальшому висвітленню таких неоднозначних суспільних тем з різних точок зору.

Директор Представництва В. О. Кузьмінський

БО «Кожній дитині» в Україні

До листа додається:

•1) Журнал «Права дітей» №1, 2009

•2) Життєва історія Каті (з досвіду роботи прийомної сім'ї термінового влаштування)

________________________________________

[1] http://www.everychild.org.uk/content/listentome

[2] Повний текст інтерв'ю ПБО «Кожній дитині» в Україні може надати для ознайомлення на відповідний запит

Представництво благодійної організації «Кожній дитині» в Україні з 1998 року сприяє реформуванню системи захисту дітей, розвитку спектру спеціалізованих соціальних послуг для вразливих дітей та сімей з дітьми.

ПБО «Кожній дитині» працює на місцевому та регіональному рівні у Київській області, надаючи проектну підтримку органам державної влади і місцевого самоврядування у розробці механізму гейткіпінгу та розвитку інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей і дітей на рівні громади як основної складової такого механізму, спрямованого на попередження вилучення дітей із сім'ї, влаштування до системи інтернатних закладів усіх типів.