Офіційно 117 000 дітей України живуть в інтернатах, і лише 13 000 з них мають статус дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування. Сімдесят років радянського режиму і еконономічні труднощі сьогодення лишають відбиток на найменш захищеній групі суспільства - дітях, що лишилися без захисту сім'ї.
Про дітей-сиріт та гуманітрану допомогу від Євросоюзу ми говорили із Миколою Колодяжним, керівником проектів БФ "Щаслива дитина".
-=1=-
Щаслива оселя
Ви співпрацюєте з європейськими партнерами у гуманітарній галузі. Як Європа допомагає вашому фонду?
- Насправді ми маємо вже довгі традиції взаємодії із країнами Європейського Союзу, як з юридичними інстанціями, так із приватними особами. Один з ключових напрямків нашої діяльності – це допомога дітям, які перебувають на вихованні в інтернатних закладах, знаходити нових батьків. А самим батьками ми допомагаємо створювати умови для того, щоб вони могли взяти до себе у сім'ю дітей і виховувати їх на достатньому рівні, як з точки зору матеріального забезпечення, так і з точки зору психологічної підтримки.
Саме завдяки підтримці з боку європейських партнерів ми реалізуємо наш найбільш інноваційний проект - "Щаслива оселя". Він передбачає створення дитячих будинків сімейного типу. Дитячий будинок сімейного типу хоча формально і називається дитячий будинок, але насправді немає нічного спільного із стереотипним радянським дитячим будинком.
Дитячий будинок сімейного типу - це прийомна сім'я, в якій виховується більше 5 прийомних дітей. Батьки беруть дитину з інтернату на виховання на певних умовах. Це не є усиновлення, і формально діти не стають рідними дітьми юридично, але в принципі в усіх питаннях батьки на себе беруть повну відповідальність за дитину, за її виховання, за її зростання, за її здоров'я.
- В чому перевага прийомної сім'ї?
- Перевага прийомної сім'ї для самих батьків полягає в тому, що батьки отримують від держави фінансову допомогу щомісяця на кожну дитину. Це дозволяє задовільнити мінімальні матеріальні потреби дитини.
П'ять і більше - це вже велика кількість дітей, тому мають бути відповідні матеріальні умови, має бути житло, в якому ці діти можуть проживати в нормальних комфортних умовах. Наш фонд за допомоги із ЄС будує, модернізує та заселяє такі "Щасливі оселі". Ми будуємо з нуля або робимо реконструкцію вже існуючих будівель, в яких потім оселяються батьки зі своїми новими названими дітьми. Тільки завдяки підтримці європейських партнерів ми і здійснюємо цю діяльність.
«Один з ключових напрямків нашої діяльності – це допомога дітям, які перебувають на вихованні в інтернатних закладах, знаходити нових батьків»
-=2=-
Європейська допомога
- Створення дитячих будинків сімейного типу це перш за все проблема соціальної політики нашої держави. Чому Європа допомагає у цій галузі?
- По-перше, Європа зацікавлена в тому, щоб ми побудували у себе нормальне гуманне і цивілізоване суспільство. Щоб ми врешті-решт хотіли жити в Україні.
Ми розуміємо, що якщо людину не влаштовують умови проживання у власній державі, то вона шукатиме щось краще. В тому числі вона намагатиметься потрапити до Європи всіма законами та незаконними шляхами. Далеко не всі емігранти приносять у нову країну перебування щось хороше. Часто буває, що вони стають маргінальною частиною суспільства і створють проблему для країни свого перебування. Якщо подивитися на Європу зараз, то вона страждає від величезної навали мігрантів, які потроху руйнують звичний європейський склад життя. Європейці зацікавлені в тому, щоб ми жили нормально і не намагалися потрапити до Європи.
По-друге, вони зацікавлені у створенні цивілізованих умов життя в нашій країні, бо ми сусіди. Вони прагнуть, щоб тут міг нормально працювати їх європейський бізнес. Основні об'єми європейської допомоги для України впродовж багатьох років - це шалені кошти – сотні мільйонів євро надавалися на реформування прокуратури, судової системи, міністерства внутрішніх справ. Європейці хочуть, щоб європейський бізнес працював легально і безпечно в нашій країні. Щоб він не починав з того, щоб заносити хабарі до всіх інстанцій. Вони прагнуть бачити нас нормальною цивілізованою країною.
На жаль, є велика проблема, що ці величезні європейські інвестиції у державну сферу, на мій погляд, практично не спрацювали. З дев'яностих років Європа намагалася нам допомагати здійснювати реформи, але все це - як вода в пісок.
«Європа зацікавлена в тому, щоб ми побудували у себе нормальне гуманне і цивілізоване суспільство. Щоб ми врешті-решт хотіли жити в Україні»
- Хто ваші основні партнери та донори?
- Вже багато років нам допомагає фундація Джинджер. Також ми отримуємо підтримку від Консульства федеративної республіки Німеччина. Я вважаю, що це дуже гарно, що європейські інституції в цьому напрямку допомагають Україні.
На сьогоднішній день інтернатна система, яка існує в Україні, вона неефективна, вона вже застаріла, вона в великій мірі корумпована. Вона орієнтована тільки на самозбереження. Незалежно від того, наскільки це корисно для дитини, незалежно від того, наскільки це ефективно для бюджету. На жаль, системної підтримки з боку держави на створення саме дитячих будинків сімейного типу ми не маємо.
Європейці давно вже пройшли цей шлях, вони вже давно відмовитися від інтернатних закладів у нашому розумінні цього терміну. У ЄС напрямок сімейного влаштування сиріт є найбільш поширеним і має підтримку з боку держави та з боку приватних інституцій. Тому допомога Європи в цьому напрямку дозволяє нам переходити в такій делікатній і важливі сфери, як виховання дітей-сиріт, на новий більш цивілізований щабель розвитку суспільства.
- Зараз багато розмов про те, що Європа втомилася від проблем України. Скажіть, чи можна так сказати про гуманітарний напрямок?
- В гуманітарній галузі навпаки напрямок допомоги збільшується. Сьогодні величезна допомога від різних європейських інституцій державних і недержавних спрямовується для допомоги ВПО (ред. внутрішньо переміщеним особам в Україні). Це люди, які стали жертвою тих подій, що відбуваються сьогодні на сході в Луганській і Донецькій області. Тут здійснюється і безпосередня гуманітарна допомога: їжа, одяг, навчання, соціальне забезпечення і задоволення матеріальних проблем. Багато зусиль спрямовано на адаптацію цих людей у нових місцях проживання. В цьому напрямку допомога з боку європейських інституцій величезна.
-=3=-
Громадські організації чи державні установи
- Європейці допомагають Україні в гуманітарному напрямкому систематично чи це окремі епізодичні проекти?
- Європейці намагаються залучати партнерів з числа місцевих організацій в якості стратегічних партнерів. Здебільшого, навіть, вони створюють власні структури в Україні, створюють довготривалі проекти допомоги у гуманітарній сфері. Європейці розчарувалися у здатності місцевих організації використовувати надані кошти, і тому вони приходять до висновку, якщо ти хочеш, щоб в Україні було зроблено добре на твої кошти - то треба не тільки видати кошти, а й потім ще прослідкувати за тим, як вони використані. Цей скепсис він не є безпідставними. Він грунтується на певних реаліях нашого життя.
- Можно сказати, що довіра європейської спільноти до українських громадських організацій вища аніж до державних інститутів?
- Однозначно співпраця з третім сектором є найбільш ефективна і більше прозора з погляду європейських інституцій. Громадські організації часто є носіями ідеології та життєвих принципів, які сповідують в ЄС. Якщо ми будемо говорити про такі банальні базові речі, як відповідальність влади перед суспільством, як прозорість роботи влади, як неприйняття корупції. Громадські організації в Україні є тими локомотивами, які намагаються тягнути суспільство в цьому напрямку. В той час, як державні органи хоча і на словах декларують європейський вектор розвитку, на ділі роблять все, щоб зберегти статус-кво та законсервувати той не зовсім ефективний стан речей, який ми маємо в Україні.
- Якщо говорити про співпрацю вашого фонду та європейських партнерів, ви можете назвати певні цифри допомоги від ЄС?
- Ми повністю звітуємо про всі кошти, які надходять до нас від наших іноземних партнерів. Ми все це публікуємо в себе на сайті. На разі за кошти фундації Джинджер у селі Любимівка, Михайлівського району Запорізької області на базі колишньої місцевої сільської лікарні ми проводимо реконструкцію для створення дитячого будинку сімейного типу. Допомога з боку фундації складає близько 400 тис. грн. Ми взяли занедбане приміщення площею в декілька десятків квадратних метрів. Ці кошти нам дозволять відновити стіни, покрівлю даху привести до ладу. Від Консульства республіки Німеччина ми отримали 140 тис. гривень. В селі Українка, Михайлівського району Запорізької області побудовано вже дві «Щасливі оселі» - два дитячих будинка сімейного типу і в одному з них є два поверхи. Перший поверх вже обладнаний і там вже мешкає сім'я. Другий на сьогодні функціонує, як технічне приміщення. Консульство Німеччини надало кошти, щоб цей другий поверх обладнати для того, щоб там могла проживати ще одна родина.
-=4=-
Місцева влада
- Місцева влада просто не заважає чи якось сприяє?
- Я можу навести окремі приклади. У нашому проекті бюджет створення одного дитячого будинку сімейного типу становить один-два мільйони гривень. За ці кошти будуємо двоповерхову будівлю. В той же час запорізька влада декілька років тому почала створювати дитячий будинок сімейного типу за рахунок міського бюджету. На цей проект більше десяти мільйонів гривень було закладено в бюджеті міста. Тобто, можно ставити під сумнів наскільки це ефективно. Припустимо навіть, що це буде величезна будівля, з індивідуальним дизайном з найсучаснішими умовами проживання. Але потрібно враховувати фактичну потребу.
На десять мільйонів гривень можна було б п'ять-сім сімей оселити. Зараз нова міська влада почала переглядати це питання, але чим цей процес закінчиться невідомо. Тобто формально з боку органів влади щось робиться але питання ефективності спірне.
Що стосується перепон взагалі на шляху реформування інтернатних системи, то фактично чиниться шалений опір системи. Починаючи безпосередньо із самого інтернету, який звичайно не зацікавлений в тому, щоб максимальна кількість дітей потрапили до будинків сімейного типу і знайшли своїх батьків. В такому разі люди втратять свою роботу.
Мені, навіть, колись доводилося читати слова працівників Запорізької облдержадміністрації, які заявляли, що не допустять закриття інтернату, бо це робочі місця для села. Питання працевлаштування на селі важливе, але не за рахунок неефективного використання коштів і тим більше не за рахунок життя дітей. Бувають комічні ситуації, коли в інтернаті залишаються всього 50 дітей і 300 людей персоналу інтернату. Вся система працює заради самозбереження, а не заради того, щоб виконувати такі функції, які на неї покладаються.
Найстрашніше, що така протидія вона не є публічною, але вона є фактичною. Це така собі партизанська війна, яка постійно відбувається між нашим фондом і подібними організаціями та державною системою у сфері інтернатів.
Порівняння проектів місцевої влади та благодійних проектів
-=5=-
Прозорість
- Яким чином представники Євросоюзу перевірять використання коштів?
- Вони контролюють громадські організації, з якими співпрацюють, роблять моніторинговий візит, затверджують усі бюджети. Часто, за класичною тендерною процедурою, вимагають надання різних цінових пропозицій, що робити закупівлі є найбільш оптимальними.
Грантери та донори роблять візити до регіонів, де вони працюють, щоб вивчати ситуацію, що відбувається. Також існує неформальний ефективний механізм пошуку та відбору партенерів - обмін інформацією між різними донорськими організаціями, які працюють в Україні. Якщо організація, яка отримала кошти зарекомендувала себе неефективно, то ця інформація відразу розходиться між різними донорами, і наступного разу така організація кошти не отримає. Така жорстка позиція дуже правильна. Бо ми звикли, як в українській системі, коли чиновника зловили на хабарі, формально він кілька днів був під слідством, а потім його відпустили і через певний час він знову займає посади. Плюс взаємодії з громадськими організаціями в тому, що якщо одна себе показала погано, то знайдеться інша, з якою можна працювати.
Коли ж європейські інституції працюють із державними структурами в Україні, то в них немає вибору. Є Міністерство внутрішніх справ і навіть, якщо воно себе показало не ефективно у використанні допомоги від ЄС, іншого вибору у партнерів з ЄС немає.
«Якщо організація, яка отримала кошти зарекомендувала себе неефективно - то інформація відразу розходиться між різними донорами, і наступного разу така організація кошти не отримає»
-=6=-
Перспективи
- Ваш прогноз щодо співпраці у гуманітарній сфері між ЄС та Україною, особливо в контексті підписаної Угоди про Асоціацію Україна-ЄС?
- Певний час головний акцент буде на допомогу внутрішньо переміщеним особам. Безпосередньо для цих людей, для розвитку інфраструктурних об'єктів буде допомога. Після закінчення бойових дій Європейський Союз буде далі допомагати Україні долати наслідки військового конфлікту на сході.
А надалі все залежить від нас: чим ближче Україна буде до Європейського Союзу - тим більшу підтримку і допомогу у всіх сферах, і у гуманітарній зокрема, вона буде отримувати.