З одного боку, це цілком закономірно - інтенсивність роботи таких рад, кожен раз, з прийняттям нових нормативно-правових актів, що регулюють їх діяльність, різко зростає, втім, так само різко знижуючи інтенсивність через дуже нетривалий час. Але ситуація, яка склалася на теперішній час - примітна з цілого ряду причин.
По-перше, ще ніколи цей процес не викликав такого живого інтересу громадськості. Не було такого масштабного інтересу з боку громадських організацій і не було таких конфліктів навколо все тих же громадських організацій за право входити, очолювати, або брати участь в роботі цих рад.
По-друге - синхронність реорганізації на обласному та міському рівнях (особливо, з огляду на формування нової системи взаємодій у міськраді і прихід нових людей до міськвиконкому) - роблять цю подію набагато значущою, ніж будь-коли.
Ну, і по-третє - процеси проходять в Запоріжжі - це лише частина глобальних всеукраїнських процесів формування нового (а точніше - спроби реанімації старого) механізму взаємодії громадськості і влади.
Але давайте спочатку розберемося що це таке «Громадська Рада», навіщо вона потрібна, і що ж сталося такого особливого що раптом актуалізувало цю тему?
Громадська рада - це консультативно-дорадчий орган, створюваний при органах влади або органах місцевого самоврядування, і проводить громадську експертизу діяльності цих органів. Крім іншого - орган влади, при якому створена така рада, зобов'язаний виносити на громадський розгляд проекти рішень «суспільно значущих, які стосуються прав і свобод, інтересів та обов'язків громадян, а також актів [щодо] суб'єктів господарювання та інститутів громадянського суспільства».
Крім того, обов'язковому розгляду підлягають: проекти регуляторних актів; проекти державних і регіональних програм розвитку регіонів, і звіти головних розпорядників бюджетних коштів про їх витрати за минулий рік. (Постанова КМУ від 3.11.2010 № 996).
Таким чином, можна зазначити що механізм «громадських рад» - це дуже демократичний, і сучасний механізм залучення громадськості до державного управління і досить повно дає реалізовувати громадянам ті свободи, які закріплені в 38 статті Конституції.
Але якщо в пекло дорога вистелена благими намірами, то у випадку з нашою країною, приблизно туди ж іноді призводять всілякі закони, різні кодекси та інші постанови. Незважаючи на запущений ще в 2004 році, і логічно об'єктивований в 2009 році до постанови регламентує роботу «громадських рад» (постанова КМУ 1302) процес демократизації державного управління так і не відбувся.
Причин тому багато, але найголовніші - дві, і вони досить банальні. Перша - влада не готова з ким-небудь радитися при здійсненні своєї діяльності. І це, в переважній більшості навіть не злий умисел - просто при владі свій принцип роботи, і свій, особливий, світогляд. Громадськість, що мислить зовсім інакше, у цей світогляд часто не вкладається. І друга причина - це неготовність самої громадськості взятися за таку діяльність.
Так чи інакше, але практично повсюдно в Україні такі ради якщо і були створені, то дуже декоративно і, що називається, «для галочки». Найчастіше склад таких рад складався з, приблизно схожих декоративних організацій, і такі утворення оживали тільки від постанови до постанови - реорганізовуючи свою структуру відповідно до законодавства, і звітуючи про виконання. Деякий прогрес був досягнутий при центральних органах влади, але там інші умови, інші групи інтересів, та й рівень підготовки чиновників та представників НУО теж інший.
Після місцевих виборів-2010, Кабінет Міністрів України приймає чергову постанову - № 996, яке скасовує попередні, і наказує реорганізувати, або створити наново «Громадські ради» при органах влади. Можливо, Київ керувався своєю логікою при прийнятті цієї постанови - адже тепер, після того як і Кабінет міністрів та органи державної влади на місцях, і органи місцевого самоврядування в основному знаходяться в руках певної політичної сили велика спокуса «перезавантажити» і «Громадські ради», що залишилися від колишньої влади.
Але, тим не менш, для регіональних громад, а особливо для Запоріжжя, в якому результати виборів мера стали повною несподіванкою для багатьох, такий «reload» відкриває нові можливості. Головна з яких - спробувати у випадку з радами почати все заново, щоб ці органи не виконували роль «весільних генералів», а активніше відстоювали інтереси суспільства в органах влади.
Взагалі історія з «Громадський радами» у Запоріжжі досить заплутана, і могла б стати цілої темою для журналістського розслідування, якщо б не проходила по категорії «справи давно минулих днів».
Створена ще в 2009 році, вона проіснувала в тому вигляді в якому існували більшість таких рад до 2010, вилившись в кінці року в конфлікт між ініціативними групами при реорганізації.
У процесі підготовки матеріалу, ми звернулися до цілого ряду активно діючих громадських організацій. Там про існування рад, хіба що тільки чули, а про її діяльність відомо і того менше. Але, повторимося, це типова ситуація для більшості регіонів Україні.
Коли наприкінці року навколо реорганізації ради при міськвиконкомі виник конфлікт ініціативних груп - виконком досить дипломатично пішов від наростання протистояння, взявши процес формування ініціативної групи в свої руки. Що це - бажання дистанціюватися від конфліктуючих сторін і спрямувати процес у конструктивне русло, або ж усвідомлене проведення політики надання сприяння кому-небудь - ми побачимо пізніше. 14 січня завершився термін подачі заявок на участі в ініціативній групі з підготовки установчих зборів, і коли він буде опублікований на сайті мерії - можна буде побачити, хто до нього увійшов.
Як нам повідомили в управлінні з питань внутрішньої політики - станом на 14-00 14 січня - заявки подали більше сорока організацій. Однією з організацій в реєстрації було відмовлено, мотивуючи це тим, що у неї статус обласної реєстрації. Можливо, це і не зовсім правомірно, але в будь-якому випадку зараз будь-які висновки робити зарано - поки тільки формується ініціативна група, і які-небудь висновки будуть зроблені тільки після того, як буде сформована група та проведено установчі збори.
У той же час, на обласному рівні, при Запорізькій облдержадміністрації процес формування робочої групи завершено, і вже щосили йде підготовка до установчих зборів, яке заплановане на 25 січня. У процесі підготовки зборів знову виникло питання про реєстрацію громадських організацій - висловлювалися думки, що в раду можуть входити тільки організації обласного рівня.
За коментарем ми звернулися до Дніпропетровського експертного центру з питань регуляторної політики. Глава ДЕЦВРП Олексій Литвинов цю ситуацію прокоментував так: «У документах немає ніяких обмежень за рівнем реєстрації організації. Відмова в реєстрації або участі в раді за такою ознакою - це порушення ».
Але поки це питання на стадії обговорення - є хороші шанси, що воно буде врегульовано до установчих зборів.
Ще одним викликом на етапі формування громадських рад, є спокуса влади «підігнати їх під себе», щоб «працювати не заважали» - тобто або «провести» до складу та на посади в органах управління абсолютно номінальні (або ж афільовані до чиновників) організації , або піти шляхом максимального скорочення складу ради.
Тут можна навести сумний приклад міста Миколаєва, коли з 67 організацій виявили бажання працювати у раді, потрапили туди тільки 25. Думка інших залишилася неврахованою.
Цей виклик можна вирішити за дніпропетровським сценарієм - чітка структуризація роботи ради. Олексій Литвинов навів приклад організації роботи ради при Дніпропетровській ОДА: «У нас вже близько вісімдесять організацій подалися, і ми організовуємо роботу по комітетах. При ОДА створено 16 комітетів по напрямках, і кожна організація може працювати за профілем.
Ну і звичайно головним питанням залишається питання життєздатності раді. Адже запросто так може вийти, що цей сплеск активності - всього лише черговий «пік» на кардіограмі безнадійного хворого. Облдержадміністрації організовують ради, візьмуть «під козирок», відзвітувавши про їх створення, і забудуть про них. У міськвиконкомі закінчаться перипетії навколо створення нової системи взаємозв'язків між міськрадою, мером, і виконкомом - і теж на все махнуть рукою.
Ну а громадські організації, завзято зробивши ривок ближче до влади, «за орденами» - зіткнуться з тим, що робота там рутинна, неоплачувана, нецікава, ніяких дивідендів не приносить (а якщо події розвинуться за найгіршим сценарієм - то ще й даремна). І теж махнуть рукою.
Як бути в такому випадку? Ми звернулися за коментарями до представників деяких провідних запорізьких громадських організацій. Яким вони бачать майбутнє громадських рад, чи знають вони про них і чи готові брати в них участь?
Альберт Павлов, БФ «Щаслива дитина»: «Насправді є безліч проблем, що потребують вирішення за участю влади - та ж соціальна реклама, томографія для дітей, цільові міські програми. Але вирішувати їх через Громадську раду ми поки не бачимо сенсу. Ресурси та енергію треба спрямовувати на реальну діяльність, а не на розмови ».
Інеса Носенко, Єврейський общинний центр «Мазаль Тов»: «Ми, в принципі і так беремо участь у різних експертних та координаційних радах, головна мета для нас - це наша діяльність - а якщо Громадська Рада буде сприяти її досягненню - ми згодні брати участь у її роботі».
Тамара Огородова, БФ «Єдність за майбутнє»: «Для того, щоб рада не перетворювалася на непотріб - необхідно продумати чітку структуру і алгоритм роботи, але ми бачимо майбутнє в громадських радах. Навіть те, що на сьогоднішній день навколо них склався конфлікт - це добре, це породжує дискусію і обговорення »
Наталя Селюкова, громадська організація «Укрпростір»: «Питання викликає вже процес формування складу установчих зборів, прозорість відбору кандидатів до ради, який, за словами деяких чиновників, буде проходити« виходячи з їх власної думки про діяльність організацій ». Створюється враження, що в громадських радах насамперед прагнуть ті організації, основний зміст діяльності яких - потрапити в громадських раду».
Як ми бачимо спектр оцінок досить широкий - від негативних - до цілком оптимістичних. Але що вийде за підсумками, чи не виникне у влади спокуси зробити «як завжди», а у громадських - махнути рукою, або взагалі «прогнутися» під владу - покаже тільки час. Причому в нашому, запорізькому, випадку - дуже близьке.