Доброго дня, наші ангели-охоронці! Висловлюю, від щирого серця, подяку за Вашу небайдужість та допомогу. Похвалитися особо нічим, за півроку двічі лежали у лікарні: у лютому та у травні (рецидиви). Ми виконуємо всі приписи лікаря, але Єгорушка ще маленький, погано відходить мокрота так як не може її відкашлювати. Наш день розписано по годинам: з ранку масаж, стрибки на м’ячі, потім сім інголяцій по графіку, прийом ліків (муколітики, ферменти, антибактеріальні препарати, гепатопротектори, гормони, вітаміни). Весь день намагаємося проводити активно, в русі, у вечорі знову масаж та стрибки.

В нас погано лізуть зубки, кожний дається дуже важко: висока температура, запори, без крапельниць не обходимось. Перший рік, як і півроку, святкували у лікарні під крапельницею, надули кульки, одягли ковпаки і намагалися хоч трохи порадіти. Так і продовжуємо дихати Коломіцином, намагаючись стримувати легеневу інфекцію – синьогнійна паличка. Все наше життя – це боротьба за ковток повітря, правильну роботу печінки.

Не дивлячись на всі ті випробування що випали на ще починаюче життя мого сина, він залишається веселим та доброзичливим хлопчиком, він завжди всім посміхається, навіть дівчатам з медперсоналу лікарні, які роблять йому то уколи та ставлять крапельниці – він все одно посміхається.

Ще раз хочу подякувати всі хто не стоїть осторонь і надає допомогу у спасінні життя моєї єдиної дитини – сина Єгорушки. Дякую!