Сьогодні ми святкуємо 18 років фонду "Щаслива дитина". Отже, ми тепер не зовсім дитина. А якщо оцінювати життя "справжнього чоловіка" з відомого вислову, то ми навіть кілька дорослих життів прожили. Адже збудували кілька будинків, посадили сотні дерев, нагодували та вилікували тисячі дітей. Ба більше, суттєва кількість дітей, якими ми опікувалися, вже самі стали батьками.
Це були вісімнадцять років служіння добру, допомоги людям та боротьби з чиновницьким "пофігізмом в рамках закону". Ми налагоджували зв'язки з усім світом, і тепер маємо друзів на всіх континентах. Хіба що Антарктида досі лишається осторонь. Ми міняли життя прийомних родин та цілих інтернатів. Ми втілювали мрії лікарів про сучасне обладнання. Ми показували дітям гори, музеї та роботу підприємств зсередини.
Але не все в нашому житті складалося щасливо. Ми втратили багато дітей, бо не всі хвороби виліковні. Навіть за всі гроші всесвіту. Ми втратили будинки, які збудували на півдні Запорізької області. Ми втратили багатьох друзів полеглими, окупованими чи біженцями через цю кляту війну.
Та попри все ми продовжуємо змінювати цей світ на краще. Облаштовуємо укриття в дитячих садках та школах, влаштовуємо дітям походи та поїздки, лікуємо та підтримуємо малечу в Запоріжжі та по всій Україні. І все це завдяки тисячам донорів з Європи та Азії, Австралії та обох Америк, з Африки та... агов, Антарктидо, приєднуйся!
Дякуємо всім-всім, хто поруч із нами від початку або приєднався сьогодні. Дякуємо всім, хто постійно з нами або лише один раз. Дякуємо!
П.С. Нам насправді трохи більше вісімнадцяти, адже сайт запрацював ще у 2004 році. Але ж свідоцтво про реєстрацію фонду — наш перший офіційний документ. Тому рахуємо, що нам вісімнадцять.
А привітати нас можна, як завжди, вподобайкою, поширенням та донатом донатом.
