Новини малих групових будинків

У 2018 році Кабінет Міністрів України затвердив зразкове положення про організацію малих групових будинків.

Малий груповий будинок (далі в тексті Будинок) - форма влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Це не сімейна форма. Груповий будинок - це заклад. У нього є штат співробітників та директор, штатний розклад і фінансування з бюджетів місцевого самоврядування.

Головна відмінність малого групового будинку від інтернату в тому, що там проживає не більше 10-ти вихованців. Або не більше 8-ми, якщо це діти з особливими потребами та інвалідністю. У заклад переважно влаштовуються діти з громади, на території якої вона створена. Діти продовжують відвідувати звичайну районну школу, гуртки та секції і користуються послугами місцевої районної лікарні при необхідності. Співробітники Будинку сприяють спілкуванню дітей з родичами і відновленню сімейних зв'язків (якщо немає загрози для безпеки дитини).

За кожною дитиною, які проживають в Будинку, закріплений наставник з числа співробітників малого групового будинку. Це ключова фігура для дитини в спілкуванні, побудові довірчих відносин, наданні допомоги і підготовці до влаштування в сім'ї або до самостійного життя. Один співробітник може взяти шефство не більше, ніж над двома дітьми.

Направлення на проживання в малий груповий будинок дає Служба у справах дітей, якщо вичерпані всі можливості влаштувати дитину в сім'ю. Служба ж курирує діяльність малого групового будинку, допомагає з організацією розпорядку і методичним забезпеченням.

У малому груповому будинку діти можуть проживати до повноліття або до моменту влаштування в сім'ю (повернення в рідну сім'ю, усиновлення, опіка/піклування, прийомна сім'я, дитячий будинок сімейного типу).

Дитина може проживати в малому груповому будинку і довше, до 23 років, якщо:

- він продовжує навчання в ВНЗ або професійно-технічному училищі;

- має інвалідність, незалежно від того вчиться дитина чи ні.

Законний представник інтересів дітей, які проживають в Будинку, - директор малого групового будинку. Він несе відповідальність і вживає заходів щодо захисту майнових, особистих і житлових прав вихованців. Звертається до органів місцевого самоврядування з метою підготовки місця проживання для дитини-випускника після виходу з малого групового будинку.

Умови проживання дітей в Будинку максимально наближені до сімейних. Так, в одній кімнаті може проживати не більш трьох чоловік. При розміщенні вихованців в розрахунок приймаються їх родинні зв'язки, стать, вік, стан здоров'я, особисті переваги.

Дитина бере участь в придбанні одягу для себе і може мати домашнього улюбленця. Персонал Будинку заохочує дітей до покупки продуктів харчування, приготування їжі для всіх дітей, які проживають в закладі, до прибирання приміщення та інших справ з ведення господарства. Вихованці отримують кошти на кишенькові витрати. На території Будинку діти можуть зустрічатися з людьми, які не проживають в малому груповому будинку, приймати гостей.

Рішення по організації внутрішньої діяльності малого групового будинку приймаються на регулярних спільних зборах дітей і співробітників.

У малому груповому будинку все влаштовано таким чином, щоб дитина відчувала себе максимально комфортно і безпечно, як у родині. Кожній дитині, яка живе в малому груповому будинку, фахівці забезпечують індивідуальний підхід, враховуючи потреби та його життєву ситуацію.

У статті використані матеріали:

- Приблизне положення про малий груповий будинок

- Посібник по створенню житла та приміщень для сімейних форм виховання дітей-сиріт