Вы можете ознакомиться с условиями конкурса «Ключи от семейного счастья-2». Ждем ваших материалов до 1 ноября 2015 года!
Все истории приемных семей можно прочитать здесь
Протягом чотирнадцяти років разом з чоловіком ми виховували сина Мірошниченка Назара. Але в житті так сталося ,що наша сім‘я не змогла ще поповнитися дитячими усмішками. Тому ми , поговоривши всі разом, вирішили взяти на виховання донечку. На превелике щастя, так трапилося, що у нашому житті з’ явилася не тільки донечка Діанка , а ще й чудовий синочок Максимка.
Наша прийомна родина була створена 23 травня 2014 року. Коли ми вперше познайомилися з нашими малюками, ми одразу зрозуміли, що вони наші. Вже на другому побаченні, в дитячому будинку, Максим запитав у мене: «Чому до мене не приїхав мій тато?». Після цього побачення було остаточно вирішено, що ці два янголятка будуть жити разом з нами.
Життя у дітей почалося цікаве. Через тиждень перебування у нашій сім’ ї Діана і Максим пішли до дитячого садочку. Максим досить легко пристосувався до нових умов, а Діаночка довго боялася залишатися в садочку. Дівчинка старша і гарно пам’ятала , як рідна мама їх залишала самих, зі старенькою бабусею. Діти боялися їздити на машині, не знали що таке мультфільми, не мали уявлення про дні народження та інші свята.
Минуло півтора року…. Діти змінили уявлення про життя. З нетерпінням чекають свої дні народження, Святого Миколая та Новий Рік. Малюки були здивовані, коли до них 30.12.2014 додому завітав справжній Дід Мороз зі Снігуронькою та подарунками.
Наша сім’я любить відпочивати та подорожувати. Цього року ми разом відпочивали на морі. Діти отримали масу емоцій та нових вражень. Ми із задоволенням відвідуємо та приймаємо участь у всіх заходах, які проходять у нашому місті.
Наш старший син прийняв цих дітлахів, як своїх рідних. Назар читає їм книжки, катає на велосипеді, бавиться на вулиці, займаються спортом.
Разом з чоловіком намагаємося привчати Максима та Діану до домашньої роботи. Вони з великим задоволенням допомагають нам в цьому.
Наша родина дружня й міцна . Дуже хочеться, щоб надалі наші діти бачили в нас підтримку й надію. Ми не знаємо, як складеться життя наших дітей, але вони завжди будуть жити в наших серцях.
Чтобы отдать свой голос за историю этой семьи, нажмите кнопки соцсетей "Мне нравится" или "Поделится"