Дети Запорожья лого

Семініхін Дмитро – «Можновладці не бажають щоб я жив»

9 августа 2017, 19:30 1575 Автор: Ольга Вовк, Алена Семенихина deti.zp.ua Доросле життя в усіх його барвах. Держава вважає мене непотрібним. Держслужбовці роблять все, тільки щоб я, і всі орфанно хворі пацієнти скоріше вмерли.

До нас написала мама Семініхіна Дмитра та Артема, обидва її сина хворі на муковісцидоз. Їй лячно, вона в безвихідній ситуації – в один день, життя її чудових хлопців опинилось під загрозою. В такій самій ситуації опинились всі орфанники (хворі на рідкісні генетичні хвороби). Однією постановою №180, в них відібрали шанс на життя. Самим сім`ям не впоратись, благодійні організації не очікували такого поштовху в спини невиліковно хворим.

Родини орфанників благають про допомогу, їй життя та здоров’я відтепер тільки в руках батьків, та благодійників.

Мама Олена - «Сьогодні в житті нашої родини дві подїї. Перша - наш Дмитрій став студентом і в нього починається нове життя. А друга - для цього життя нам необхідни ліки, які ми тепер не можемо отримати від держави - Постанова 180 не дає нам право на ЖИТТЯ.

Мій дорослий син написав ці слова для всіх, кто може нам допомогти.»

Хворий на муковісцидоз Дмитро – «Прокидаючись уранці кожна людина з посмішкою зустрічає сонячних зайчиків у своєму вікні. Життя іде течією, яку контролюєш і завжди змінюєш у те русло, яке потрібно тобі. Але не кожна людина може дозволити собі жити так, як хоче вона. На жаль, у світі є люди які кожен день змагаються з життям, борються за право жити. Як людина, яка живе у 21 столітті, може виборювати право на життя? Прикладом цієї боротьби можуть слугувати люди, які хворіють муковісцидозом.

Дихання — це один із найважливіших процесів життя, але для цих людей — проблема. Прокидаючись уранці, хворі на муковісцидоз не просто снідають, вмиваються та йдуть до школи — вони роблять інгаляції, медичну гімнастику, приймають багато ліків, і все заради того, щоб просто жити.

А. П. Чехов говорив: » Життя — це мить. Його не можна прожити спочатку на чернетці, а потім переписати на чистовик.» Для звичайної людини мить — це повноцінне життя тривалістю в 70–80 років, але для хворої людини, ця мить набагато коротша. Середнє життя хворого на муковісцидоз в Україні є 17–18 років. Мені 17, борюсь що є сил, мені конче необхідна ваша допомога у боротьбі.

Ця хвороба з’являється ще в дитинстві, уже змалку дитина починає приймати нескінченні пігулки, обмежує себе в багатьох речах, які доступні звичайній людині. У той час, як здорові діти бавляться на подвір’ї — хворі на муковісцидоз проходять лікування в межах лікарні. Але, незважаючи на труднощі, хворі на муковісцидоз мають жагу до життя, мріють о великих досягненнях і завжди готові простягнути долоню допомоги.

Проблеми хворих людей стосуються кожного хто їх оточує, бо в наш час, кожне життя має велику ціну, кожна дитина — шанс щасливого майбутнього для всіх людей.

Ніколи не забувай, що ти людина, посміхайся навкруги і простягай долоні допомоги потребуючим, бо хто знає, може колись і тобі вони знадобляться…

Фонд «Счастливый ребенок» — эффективная помощь наиболее нуждающимся детям Запорожской области

Им нужна наша помощь
Кристина Асатрян
Кристина Асатрян

Поражение центральной нервной системы, врождённая атрофия зрительных нервов обоих глаз

Помочь сейчас
Настя Липка
Настя Липка

Микроцефалия, спастический тетрапарез

Помочь сейчас

В 2022 вы помогли на сумму, грн.

276 282

Расходы фонда в 2022
34 больным детям 176 402 грн.
Детдомам для инвалидов: 55 973 грн.
Детcкому экоселу: 41 273 грн.
Сиротам и малообеспеченным: 4 200 грн.
Служебные расходы: 14 875 грн.
Всего расходов: 298 463 грн.

Всего с 2007 оказано помощи, грн.

87 899 969

Ребенку нужна семья