Єгор Беспалий, 15.09.2017 року народження
Діагноз: Муковісцидоз (кістозний фіброз), тяжкий перебіг.
Добрий день, шановні друзі! Хочу розповісти вам про свого синочка, якого звуть Єгор. Його народження було найрадіснішою подією для нашої родини, але вже з перших вдихів ми зрозуміли, що попереду нас чекає багато випробувань. Одразу після народження Єгора забрали до реанімації пологового будинку, згодом перевели до 5-ї лікарні Запоріжжя. Лише через місяць він уперше побував удома. Ми витримали цілий місяць і повірили: усе починає налагоджуватися. Та, на жаль, це був лише початок біди.
Цілих два тижні ми пробули вдома, наче в раю… Проте після першого контрольного аналізу ми знову опинилися в лікарняних стінах. Рівень гемоглобіну у сина впав до 60 (за норми 120–160 г/л), але лікарі не могли знайти цьому пояснення. Щоденні обстеження дали результат, і нам попередньо встановили діагноз — муковісцидоз. Перший час усе було наче у сні… Через місяць прийшли результати аналізу ДНК — діагноз підтвердився. Нас перевели до дитячої обласної лікарні. Ми здали всі аналізи, і протягом трьох місяців лікарська комісія встановила остаточний діагноз: муковісцидоз із панкреатичною недостатністю, тяжкий перебіг. Для мене, як для мами, це прозвучало як вирок. Було все: шок, істерики, сльози, страх, паніка. Що робити далі? Як жити і, найголовніше, скільки років відведено моїй дитині?
Коли я зі сльозами на очах дивилася на свого Єгорка, він завжди усміхався мені. Своїм поглядом він підтримував мене, як міг, і в його усмішці читалося: «Мамо, у нас усе буде добре, ми впораємося. Я маленький, але сильний хлопчик».
Я взяла себе в руки й зрозуміла, що якщо зламаюся зараз, то не зможу допомогти своїй дитині. Мені потрібно бути сильною заради Єгорка. Незважаючи на те, що більшу частину свого життя він провів у лікарні, Єгорко поступово відновлюється. Хоча він відстає у вазі від однолітків, він, як і всі діти, розвивається, цікавиться світом, росте усміхненим і життєрадісним хлопчиком, який хоче жити.
Хочеться сказати, що Єгорко — маленький боєць за своє життя з самого народження. Він показав нам, що хоче жити і буде боротися далі. А ми, близькі та рідні, всі разом будемо його підтримувати. На жаль, лікування цієї хвороби дуже дороге, а в нашій родині працює лише тато, і коштів постійно не вистачає на життєво необхідні ліки. Щодня Єгорко приймає Креон, АЦЦ, вітамін D, Мальтофер, Конвулекс, Урсофальк, а також Лорде і Беродуал для інгаляцій. За шість місяців перебування в лікарні були витрачені всі фінансові заощадження. Ми просимо вашої допомоги, адже самостійно впоратися не зможемо.
