Після паузи, викликаної пандемією, наш дитячий туристичний “Клубок” відновив роботу.

22 дітей та 5 дорослих зробили захоплюючий та досить непростий похід по самому високогірному хребту українських Карпат - Чорногірському. Діти із Запорізької області, а також представники Києва, Харкова і Дніпра в перший день походу зійшли на найвищу вершину України - гору Говерлу. Сходження було дуже непростим - постійно крапав дощ, а сильний вітер збивав з ніг тих, хто зробив спробу сходження перед нами. Але ми ризикнули, в момент вирішального ривка до вершини вітер ослаб. Велика частина групи піднялася на вершину!

Спуск з Говерли був ще більш складним випробуванням, ніж підйом, особливо з огляду на те, що більшість дітей вперше були в гірському поході.

На щастя, на наступний день погода налагодилася, група почала підйом з рюкзаками до озера Несамовите. Заночували ми трохи не доходячи до озера, і в третій день продовжили підйом. Пройшовши повз знаменитого озера, ми піднялися на Чорногірський хребет. Звідси відкривається красивий вид на всі найвищі вершини хребта, а також на Піп Іван Мармароський та наступні за ним румунські Карпати. Пройшовши повз гір Ребра та Гутин Томнатик, ми спустилися до високогірного озера Бребенескул. Треба сказати, що крутий спуск з навантаженими рюкзаками стомленої групи був серйозним випробуванням. Трохи не дійшовши до запланованої стоянки нижче за течією річки Бребенескул, нам довелося розбити табір на першій-ліпшій галявині.

На наступний ранок нас засмутив дощ, який не дозволив приготувати гарячий сніданок і поставив під сумнів наш спуск вздовж річки. На щастя, духи гір почули наші молитви, та незабаром погода налагодилася. Ми почали спускатися по найкрасивішій практично безлюдній долині річки Бребенескул. Милуючись видами, ми йшли по маркованому маршруту, не припускаючи шо насуваються на нас труднощі.

Поступово наш шлях ставав все складнішим - осипи, повалені дерева, каміння, що лежать на шляху, сповільнювали групу та відбирали сили. Але жовті мітки маршруту на деревах вселяли впевненість, що ми рухаємося правильним шляхом. І раптом - мітки закінчуються, і перед нами відкривається вид русла річки, заваленого зламаними деревами у перемішку з величезними валунами. Шлях вздовж річки стає практично непрохідним, наша швидкість знижується до 1 км на годину і менше, нам доводиться періодично переходити річку, будувати містки з каменів і т.д. При цьому всі відчувають втому, а підходящого місця для стоянки поруч немає. На щастя, нам зустрілися двоє місцевих жителів, які пояснили, що 2 місяці тому в цьому місці пройшлов повінь з селевими потоками, яке і змило дерева з маршрутними мітками та зробило шлях непрохідним. Єдиний вихід - вилазити з ущелини вгору до стоянки Кліфа. Це 3 км шляху і набір висоти понад 300 м.

З останніх сил ми зробили цей вирішальний кидок з ущелини, і перед заходом сонця дібралися до стоянки Кліфа. І тут нас чекала винагорода у вигляді дерев'яної хатини та облаштованого місця для стоянки, а також частування - шашлику від місцевих жителів,які тут відпочивали.

Після ситної вечері здавалося, що наші пригоди закінчилися, і нас чекає лише завтрашній неспішний спуск до селища Усть-Говерла. Але о першій годині ночі пригоди продовжилися - двоє дівчаток відчули нудоту, потім в них почалася блювота. Прийняті ними таблетки не дуже допомагали.

Вранці блювота та нудота спостерігалися у 3-4 дітей, скоріше за все причиною було перевтома і відсутність гарячого сніданку в попередній день, а також переїдання і важка їжа ввечері. Ще у 2 учасників була загальна слабкість та проблеми з ногами.

В результаті вранці керівник групи зателефонував рятувальникам і спробував дізнатися у них телефони "гірського таксі", щоб доставити кілька найбільш ослаблених учасників вниз в селище. Рятувальники вирішили приїхати самі. Хворих та ще кілька людей з рюкзаками рятувальники на джипі спустили вниз в селище Говерла (околиця селища Луги). Там вони оселилися в місцевому готелі, прийняли душ, відпочили і незабаром відчули себе набагато краще

Частина групи, що залишилася спустилася в селище на кілька годин пізніше. Втомлені, але щасливі учасники відвідали магазин та розбили табір прямо на галявині біля школи.

Наступний день вже точно не віщував пригод - на автобусі ми повинні були доїхати з Луг до Івано-Франківська. Ми замовили автобус з великим запасом часу, але водій умудрився переплутати маршрут і спізнитися на 2.5 години. Крім того, у кількох людей в автобусі знову була блювота і ми були змушені зупинятися. У підсумку ми прибули на вокзал Івано-Франківська за 17 хвилин до відходу поїзда. Керівник групи з великими труднощами встиг закупити в найближчому магазині хліб та інші продукти для харчування в поїзді.

Як ви знаєте, в поїздах Укрзалізниці немає ресторанів, і якщо ви не взяли з собою продукти в поїзд, то готуйтеся провести 24 години шляху на вафлях та чаї, або голодувати. Ніякого нормального харчування в поїздах немає, вагон ресторан відсутній, а довгі стоянки є лише на таких станціях, де неможливо нічого купити. На одній з таких станцій ми разом з провідником шваброю збивали яблука з найближчих дерев, щоб хоч додати якийсь нормальний продукт в свій раціон.

На щастя, і ця залізнична епопея підійшла до кінця, ось уже на вокзалі Запоріжжя-1 нашу групу зустрічають радісні батьки, які скучили. До речі, до моменту приїзду всі одужали та відчували себе добре!

Хочемо висловити щиру подяку нашим друзям-помічникам, завдяки яким 5 дітей з малозабезпечених багатодітних сімей змогли взяти участь в поході абсолютно безкоштовно - Роману із Запоріжжя та Алексу з Гавайських островів (США).

Також дякуємо Марину У., Вікторію А., Олену П., Тетяну, Аню Щ., Тетяну Я., Юлію Г., які пожертвували кошти на організацію походу і закупівлю спорядження. Тепер у Клубку є 4 нові намети, новий казанок, 3 спальника Юніор та інші корисні туристичні штуки.

Дякуємо лікаря-педіатра Ксенію О. яка була учасником походу, а також учасницю походу Анну з Києва за допомогу в роботі з дітьми.

"Клубок" продовжує розвиток та планує цікаві туристичні заходи для дітей. У нас є повне спорядження для туристичної групи на 25 осіб, і нам потрібні туристичні гіди та волонтери, які зможуть допомогти в організації пізнавальних заходів для дітей (походів тривалих або вихідного дня, турслет, наметових таборів, квестів). Пишіть, телефонуйте +38 093 266 34 21 (Viber)

Друзі, ви можете підтримати участь в наших заходах дітей з малозабезпечених багатодітних сімей, сімей в складних обставинах, дітей - сиріт) -